Зміст статті

У світі онлайн-маркетингу найважливіший крок — допомогти користувачеві зробити перший рух до певного продукту. Заклики до дії (CTA) саме це й забезпечують: вони ненав’язливо супроводжують відвідувача від знайомства з брендом до покупки або заявки.
У статті розберемо ключові види CTA, психологічні прийоми та вплив вдалого поєднання дизайну та тексту на рішення користувача, а також як вимірювати і постійно вдосконалювати заклики. Ці практичні поради допоможуть не просто отримати більше кліків, але і перетворити їх на реальних клієнтів і збільшити доходи компанії.
Що таке Call to Action (CTA)?
Call to Action (CTA) — це інтерактивний елемент інтерфейсу, який спонукає користувача до конкретної дії. Від найперших текстових закликів «Клікніть тут» дизайн CTA зазнав значних трансформацій: з’явилися кольорові кнопки з мікро-анімацією, персоналізовані блоки під потреби різних сегментів аудиторії та інтегровані форми збору контактів.
Види СТА
У сучасному вебі існує кілька основних форматів закликів до дії, кожен із яких підходить для певних завдань і контекстів:
Кнопки
Найпоширеніший формат CTA — це кнопка з чітким імперативним або інфінітивним текстом. Вони добре виділяються на сторінці завдяки контрастному оформленню та чіткому розташуванню. Кнопки застосовують для прямих цільових дій:
- «Купити» — в інтернет-магазинах для перенаправлення до кошика або оформлення замовлення;
- «Отримати знижку» — при акціях та розпродажах, часто супроводжується таймером зворотного відліку;
- «Зареєструватися» — на лендингах або у програмах лояльності.
Варто обирати короткі тексти для кнопок СТА (1–3 слова), щоб користувач чітко розумів, що станеться після кліку.
Банери
Банерні блоки поєднують зображення, заголовок і CTA-кнопку або текстове посилання. Такі елементи добре працюють у рекламних блоках на сайтах та в email-розсилках, де потрібно максимально зацікавити та передати візуальне повідомлення:
- презентація продукту — банер із фото товару + кнопка «Дізнатися більше»;
- промо-акція — графіка з умовами знижки + CTA «Отримати купон».
Для кращого ефекту потрібно не перевантажити банер текстом — основну інформацію винести у заголовок, а сам заклик зробити лаконічним.
Текстові посилання
Це вбудовані у контент фрази з активним посиланням. Вони менш нав’язливі, ніж кнопки, але ефективні у статтях, блогах та довгих текстах, де користувач природно читає і може зацікавитися додатковою дією. Наприклад:
- текст «Дізнайтеся більше про наші сервіси» містить посилання на сторінку з детальною пропозицією;
- «Скачайте безкоштовний гайд» з посиланням в тексті інструкції чи огляду.
Візуально такі СТА мають бути виділені кольором або підкресленням. А також важливо уникати надмірності — оптимально 1–2 такі посилання на 500 слів.
Інтерактивні форми
Це вбудовані на сторінці елементи, які збирають контактні дані або автоматично запускають процес взаємодії без переходу на іншу сторінку. Це може бути:
- форма підписки на розсилку із полями E-mail і кнопкою «Підписатися»;
- запит демо-доступу чи консультації через попап або вбудований віджет;
- чат-бот, що одразу пропонує допомогу з CTA-кнопками («Хочу консультацію», «Розрахувати вартість»).
Щоб користувачі реагували на ці СТА варто скоротити кількість полів до мінімуму (ім’я та e-mail) і додати короткий опис вигоди від заповнення форми.
Після знайомства з основними форматами закликів до дії потрібно зрозуміти, чому саме коректно підібраний і вдалим чином оформлений CTA відіграє критичну роль для успіху вашого бізнесу. Адже кожен із розглянутих типів може стати потужним інструментом лише за умови правильної інтеграції в загальну стратегію конверсії. Наступний розділ покаже, як саме ефективний CTA впливає на воронку продажів та приносить реальну вигоду компанії.
Чому CTA важливий для бізнесу
Правильно спроектований заклик до дії — це місток між бажанням користувача та його реальним вчинком. У стандартній воронці продажів (AIDA (усвідомлення → інтерес → рішення → дія) на кожному етапі відтік відвідувачів може становити від 20% до 40% за умови відсутності чітких орієнтирів, куди рухатися далі.
Ефективний CTA скеровує користувача по чітко окресленому шляху: вже після прочитання опису товару відвідувач інтуїтивно розуміє, що наступним кроком буде «Додати у кошик» чи «Замовити дзвінок». До того ж грамотно сформульований текст і продуманий дизайн кнопки значно знижують когнітивне навантаження, адже користувачеві не доводиться довго роздумувати, що робити далі. А поєднання заклику з гарантійними повідомленнями, наприклад «Безкоштовна доставка» чи «Повернення протягом 14 днів», ще більше підвищує рівень довіри та впевненості. У результаті забезпечується зростання загального показника конверсії на всіх етапах воронки продажів.
Приклади успішних кейсів українських брендів
Український бренд одягу MustHave інтегрував на сайт інформери (міні‑віджети), які з’являлися у ключових точках взаємодії з товарами. Наприклад, у картках спідниць і джинсів, представлених у різних довжинах, з’являлися віджети з можливістю швидко перейти на потрібну сторінку. Також інформери повідомляли про умови акцій, зміни в оплаті або наявність товару. У результаті:
- Bounce Rate (показник відмов) зменшився на 6,4%;
- кількість відвідувань сторінок зросла на 10,2%;
- унікальні перегляди збільшилися на 12,6%.
А на сайті Foxtrot маркетологи реалізували спеціальний нічний інформер, який активувався виключно в період нічного розпродажу (з 18:00 до 9:00) і спонукав користувачів скористатися промокодом. Така тактика дозволила збільшити CTR віджета у 4 рази в порівнянні з традиційними банерами та кнопками.
Обидва приклади підтверджують: навіть невеликий, але вчасний CTA-віджет із релевантним повідомленням може вивести показники залученості та продажів на новий рівень.
Міжнародні практики
HubSpot довела ефективність «розумних» CTA, які автоматично змінюють текст і пропозицію залежно від статусу користувача в базі (новий відвідувач, підписник чи клієнт). Завдяки таким динамічним закликам у e-mail‑кампаніях вдалося підвищити показник клікабельності (CTR) на 14%, а в веб‑інтерфейсі — на 10%.
Netflix же зробила свій головний заклик єдиним і беззаперечним: на домашній сторінці сервісу відсутні всі інші відволікаючі елементи, а один великий червоний CTA «Try 30 Days Free» веде всіх відвідувачів до підписки, спрощуючи процес ухвалення рішення.
Dropbox у свою чергу залишає лише мінімум тексту й один зелений CTA «Sign up for free» на білому фоні, щоб підкреслити цінність безкоштовного старту та знизити бар’єри входу. Ця лаконічна стратегія призвела до зростання нових реєстрацій на 8,18% у 2023 році.
Ці кейси показують: незалежно від розміру бізнесу чи каналу комунікації, правильно налаштований та оформлений CTA може значно поліпшити ключові показники — від підписок до прямих продажів.
Психологічні аспекти ефективного CTA
Хороший заклик до дії працює не лише через текст і колір — він активує психологічні тригери, які підштовхують користувача до конкретного рішення. Емоції, когнітивні звички, зони уваги — усе це впливає на результат. У цьому розділі розглянемо ключові принципи, які допомагають зробити CTA справді переконливим.
Принципи 4U: психологія впливу в тексті CTA
Один із найпопулярніших у маркетингу фреймворків — 4U (Usefulness, Uniqueness, Ultra-specificity, Urgency). Його суть — в активації чотирьох тригерів, які викликають інтерес, довіру та бажання діяти негайно.
- Usefulness (корисність): CTA має показувати, яку конкретну вигоду отримує користувач. Фраза «Завантажити безкоштовний чек-лист» працює краще за «Натисніть сюди», оскільки відразу пояснює, що саме отримає людина.
- Uniqueness (унікальність): заклик має демонструвати, що конкретна пропозиція не типова. Наприклад, замість «Прочитайте статтю» написати: «Отримайте ексклюзивну інструкцію від наших експертів». Це створює ефект цінності, яку не варто втрачати.
- Ultra-specificity (ультраконкретність): уточнення підвищують довіру. «Отримати 5 шаблонів e-mail-розсилки» звучить конкретніше, ніж «Отримати матеріали». Люди хочуть знати, що саме вони отримають і скільки.
- Urgency (терміновість): психологічний ефект обмеження часу стимулює до швидкої реакції. CTA типу «Знижка діє до 15 липня» або «Останні 10 місць» активує страх втрати (FOMO — fear of missing out), який відчутно збільшує клікабельність.
Отже, заклики, що апелюють до терміновості чи обмеженості ресурсу, підвищують конверсію у порівнянні зі стандартними варіантами.
Колір, форма та розташування: як не лише бачити, а й клікати
Оформлення CTA прямо впливає на сприйняття та ймовірність дії. Користувач приймає рішення за секунди — і цей процес значною мірою візуальний.
Контраст кольору — один із найпотужніших візуальних тригерів у CTA. У класичному A/B‑тесті HubSpot червона кнопка «Sign up» продемонструвала на 21% вищу конверсію, ніж зелена, просто завдяки кращому візуальному контрасту на світлому фоні. Водночас обраний відтінок має вписуватися в загальний стиль бренду: на білому або нейтральному фоні ефективно працюють яскраві теплі кольори, як помаранчевий, червоний чи зелений, але завжди варто переконатися, що вони не конфліктують із іншими елементами дизайну.
Не менш важливою є форма кнопки. Заокруглені краї сприймаються як «дружні» та безпечні. М’які контури знижують підсвідомий опір до натискання, тоді як гострі кути можуть асоціюватися з агресією чи ризиком.
Розташування CTA має враховувати природні точки фокусування та зони досяжності пальцем. На десктопі користувачі найчастіше звертають увагу на центр екрану та верхню третину сторінки, тоді як на мобільних пристроях «гарячими зонами» вважаються центр екрана та нижня область, де великий палець дістає до екрана найзручніше. Згідно з рекомендаціями Nielsen Norman Group, мінімальний розмір сенсорних елементів має бути щонайменше 1 × 1 см для точності натискання. А дослідження Steven Hoober та Smashing Magazine «зони великого пальця» деталізують, тому що розміщення інтерфейсних елементів у цих областях підвищує ймовірність взаємодії на 23–35%.
Мікроанімації та hover-ефекти: як змусити користувача «підсвідомо» клікнути
Інтерактивність у CTA створює ефект живої взаємодії. Навіть невелика анімація чи реакція елемента на дії користувача можуть суттєво підвищити шанси на клік.
- Hover-ефекти: при наведенні миші кнопка може змінити колір, отримати тінь, «виступити» вперед або плавно збільшитися. Це викликає ефект присутності та підказує: тут є активна зона.
- Мікроанімації: наприклад, легке «пульсування» кнопки або підсвічування під час прокрутки. Такі елементи викликають увагу, але не відволікають — вони залишаються у зоні периферичного сприйняття.
- Чіткий фідбек: після кліку бажано відразу показати підтвердження дії: зміна кнопки на «Готово», «Дякуємо!» або спливаюче повідомлення з результатом. Це формує відчуття контролю та завершеності.
Згідно з публікацією на UX Planet, добре продумані мікроінтеракції можуть підвищити загальний рівень залученості користувачів (user engagement) до 35%.
Вдалий CTA — це синтез тексту, дизайну та психології. Якщо кожен із цих елементів працює не окремо, а як частина цілісного досвіду, шанс перетворити користувача на клієнта зростає в рази.
Типові помилки в CTA
Навіть найкреативніший заклик до дії може втратити свою ефективність через поширені помилки в підході. Нижче наведені ключові з них, які слід усунути, щоб CTA працював на максимум.
- Надмірна кількість закликів.
Коли на сторінці розміщують більше ніж один–два CTA – «Купити», «Підписатися», «Отримати знижку» тощо – увага користувача розсіюється, і він довго шукає, куди клікнути. Це викликає «втому від вибору» і підвищує показник відмов. Обмеження кількості поп‑апів та CTA до мінімуму дозволяє підвищити конверсію.
- Поп‑апи в невідповідний момент.
Автоматичне спливаюче вікно одразу після заходу на сайт сприймається як агресивний маркетинг і дратує відвідувача. Натомість слід використовувати поведінкові тригери:
- показ pop‑up після перегляду певної частини контенту (наприклад, 50 % сторінки);
- використання технології exit‑intent, яка активується при спробі закриття вкладки.
- Обманні формулювання та порушення очікувань.
Якщо CTA обіцяє безкоштовний контент чи послугу, а після натискання користувач стикається з прихованими умовами (платна підписка тощо), це підриває довіру до бренду. Несанкціоновані «сюрпризи» викликають негативний досвід і знижують ймовірність повторних конверсій. Щоб уникнути цього, варто завжди чітко вказувати всі умови, уникати додаткових кроків після кліку без попередження та виконувати обіцянки, зазначені в CTA.
Виправивши ці ключові недоліки, бізнес покращує користувацький досвід і підготує ґрунт для подальшого зростання. Саме тому наступним логічним кроком стає вимірювання та оптимізація закликів до дії: лише завдяки системному аналізу даних і регулярному A/B‑тестуванню можна отримати чітке розуміння, що працює найкраще, та безперервно підвищувати конверсію.
Вимірювання та оптимізація CTA
Щоб заклики до дії працювали не лише однаково, а ставали дедалі ефективнішими, важливо не лише впроваджувати найкращі практики, а і регулярно аналізувати їх результати та вносити вдосконалення.
Статистика ефективності CTA
У реальному житті дані можуть дивувати: так, фахівці HubSpot виявили, що персоналізовані заклики до дії, коли кнопка звертається до користувача на ім’я або пропонує саме той продукт, який він переглядав, конвертують на 202% краще за базові CTA.
Ще один приклад демонструє, наскільки важливим є простір навколо кнопки: VWO зафіксувала, що CTA, оточені мінімумом візуального шуму та достатньою кількістю «білого простору», підвищують конверсію на 232%. Про цей результат можна дізнатися з публікації PublicNow.
Основні метрики
Після кожного етапу роботи з CTA слід відстежувати три ключові показники.
- CTR (Click‑Through Rate) — відношення кількості кліків до загальної кількості показів CTA; він показує, наскільки заклик привабливий для користувача з першого погляду.
- CR (Conversion Rate) — відношення цільових дій (наприклад, заповнення форми або покупки) до загальної кількості відвідувачів, що бачили CTA; цей показник ілюструє, наскільки саме дії ваших користувачів ведуть до бажаного результату.
- ROI (Return on Investment) — співвідношення отриманого доходу від CTA до витрат на його створення та просування; допомагає оцінити, наскільки виправданими були інвестиції в дизайн і тестування заклику.
Регулярний моніторинг основних метрик гарантує, що CTA не лише виглядають добре, але й приносять очікуваний бізнес‑результат.
A/B‑тестування і методи оптимізації
A/B‑тестування залишається найефективнішим методом пошуку оптимального варіанту CTA. Спочатку протягом кількох тижнів порівнюються два дизайни: наприклад, синя кнопка розміром 150×50 px з написом «Зарезервувати» та помаранчева 180×60 px з текстом «Забронювати місце». Якщо помаранчевий варіант демонструє щонайменше на 5% вищий CTR, його рекомендується вважати переважаючим і продовжити тестування наступних параметрів — тексту, розташування тощо. Послідовне і методичне тестування кожного елементу CTA дозволяє досягти максимальної конверсії без зайвих припущень.
Інструменти аналітики
Для збору та аналізу даних підходять перевірені рішення.
- Google Analytics допоможе відстежувати події (кліки по кнопкам) та налаштовувати цілі (реєстрації, покупки).
- Hotjar дозволяє побачити теплові карти кліків і запис сесій користувачів, щоб зрозуміти, чи помічають вони ваші CTA і куди ще клікають.
- Crazy Egg дарує швидку можливість запуску A/B‑тестів і візуалізації «гарячих зон» на сторінках.
Разом ці інструменти дають цілісне уявлення про те, що працює, а що варто доопрацювати, допомагаючи вивести заклики до дії на новий рівень.
Покроковий чек-лист для створення ефективного CTA
Для зручності наводимо чек‑лист, який допоможе систематизувати роботу над закликами до дії. Він охоплює всі ключові етапи — від визначення мети і підбору формату до оптимізації дизайну та регулярного аналізу результатів.
Дотримуючись цього алгоритму при створенні СТА можна бути впевненим, що заклики до дії працюватимуть на збільшення конверсії і прибутку компанії.
Погляд у майбутнє: голосові та AI‑CTA
Зі стрімким розвитком голосових помічників і штучного інтелекту CTA виходять за межі класичних кнопок і банерів, перетворюючись на інтерактивні й контекстно‑орієнтовані взаємодії.
Сьогодні дедалі більше сервісів інтегруються з голосовими помічниками Alexa, Siri та Google Assistant, дозволяючи користувачам виконувати дії без натискання кнопок. Наприклад, замовлення піци чи кави можна оформити просто голосовою командою: «Alexa, замовити мою улюблену піцу» або «Siri, додай «Латте» в кошик». Такі голосові заклики до дії знижують бар’єри входу й прискорюють шлях від бажання до покупки, особливо коли користувач зайнятий іншими справами.
Не менш актуальні зміни щодо появи чат-ботів. Такі помічники створені на базі великих мовних моделей тепер не просто відповідають на запитання, а й активно пропонують наступні кроки. Після аналізу поведінки та переваг користувача бот може порекомендувати «Забронювати консультацію», «Отримати персональну пропозицію» або навіть «Запланувати доставку на завтра». Завдяки гнучкому текстовому генератору CTA виглядають природно й уникають нав’язливості.
Популярності набрала також контекстна персоналізація в реальному часі. AI‑системи аналізують дані про користувача, його попередні дії, місцезнаходження і час доби, щоб надати максимально релевантний CTA. Наприклад, відвідувачу, який читає статтю про туристичне спорядження в вечірній час, може бути запропоновано «Отримати зимовий каталог» із обмеженою за часом знижкою, а тим, хто цікавився офлайн‑подіями, — «Зареєструватися на вебінар уже сьогодні».
А ще у мобільних застосунках інтегруються міні‑асистенти, які пропонують CTA під час користувацьких сценаріїв: наприклад, у фітнес‑додатку після аналізу тренування з’являється кнопка «Отримати план відновлення» чи «Забронювати заняття з тренером». Кожне таке звернення будується на AI‑логіці й максимально враховує індивідуальні потреби.
Таким чином, майбутнє CTA — це не лише візуальні елементи, а багатоканальні, розумні та персоналізовані взаємодії, які забезпечують миттєвий і природний перехід користувача до цільової дії.




