Інтернет-фішинг: принцип та популярні схеми

Інтернет-фішинг — це одна з найпоширеніших сучасних схем шахрайства в інтернеті, що має єдину мету: отримати вашу конфіденційну інформацію. Зловмисники створюють фальшиві сайти, розсилають підроблені листи, посилання та повідомлення, щоб змусити вас ввести пароль, дані картки або інші особисті деталі.

У цій статті ми розберемо що таке фішинг в інтернеті, які бувають його види, як швидко перевірити підозрілий ресурс на шахрайство та які інструменти допоможуть вам надійно захиститися.

Що таке фішинг-посилання?

Усе починається з одного кліку. Користувач отримує через інтернет лист, SMS або повідомлення в популярній соцмережі, наприклад, Інстаграм чи Фейсбук. У листі — нібито офіційне прохання — «оновіть пароль», «підтвердьте транзакцію», «отримайте бонус». Всередині повідомлення посилання, що виглядає як звичайний URL сайту вашого банку, служби доставки чи соцмережі. Але насправді це — фішинг-посилання, яке реалізує шахрайство найвищого рівня.

Механізм роботи фішинг-посилання наступний.

1. Маскування URL сайту:

• за допомогою використання схожих символів. Для шахрайства підміняють окремі літери в доменному імені: замість «o» ставлять «0» (нуль), «l» (ел) — на «I» (і), «m» — на «rn». Наприклад, pr1vatbank.com або privatbаnk.com (де «а» кирилична).
• через додаткові субдомени та дефіси. Іноді додають зайві слова чи дефіси, наприклад, login.privatbank-secure.com або privat-bank.com.login.verify. На перший погляд це виглядає як офіційний піддомен, але насправді весь домен є шахрайським.
• використовуючи незвичні розширення. Замість звичних .com чи .ua використовують .info, .xyz, .club, які не викликають підозру у неуважного користувача, але вказують на підробку.

2. Перенаправлення на підроблений сайт:

• використання автоматичного редиректу. Після кліку ви миттєво потрапляєте на фейковий ресурс, який зовні повторює справжній сайт банку чи служби доставки.
• клонуючи інтерфейс сайту. Шаблони сторінок, логотипи, шрифти та кольори — усе зроблено максимально схоже. Навіть адресний рядок браузера може показувати «замочок» SSL, якщо шахраї подбали про безкоштовний сертифікат.
• наявність прихованих скриптів. На фішинговому сайті в коді сторінки інтегровані скрипти, які автоматично перехоплюють і шифрують введені користувачем дані й надсилають їх на сервер зловмисників замість офіційної бек-офісної системи банку.

3. Збір і передача ваших даних:

• Після редиректу ви бачите форму, де просять ввести логін, пароль, CVV, термін дії картки або код з SMS-повідомлення.
• Як тільки ви натискаєте «Вхід» чи «Підтвердити», всі поля форми шифруються та відправляються на шахрайський сервер.
• Отримавши ваші реквізити, вони можуть одразу зняти гроші, продати дані на чорному ринку або використати акаунт для нових атак.

Ця ланцюгова операція в інтернеті — від першого листа або кліку до передачі ваших даних — є типовим видом фішингової атаки й гарантує шахраям миттєвий доступ до вашої конфіденційної інформації.

Ключові види схем фішингу та базові принципи захисту — далі у тексті.

Види фішингу та їх відмінності

Сьогодні в інтернеті для шахрайства застосовують різні підходи, щоб змусити користувачів розкрити свої дані. Розглянемо основні види фішингу та як вони працюють.

Email-фішинг

Найпоширеніша схема шахрайства в інтернеті: на пошту надходить лист нібито від банку, поштової служби або популярного сервісу. Тема звучить терміново, наприклад: «Ваш рахунок заблоковано», «Потрібне оновлення безпеки», «Отримайте компенсацію». Усередині листа посилання на форму входу, де просять ввести логін, пароль і навіть CVV-код карти. Насправді користувач передає ці дані шахраям. Це класичний вид фішингової атаки, що поєднує психологічний тиск та технічне маскування.

Smishing (SMS-фішинг)

У вигляді SMS приходить повідомлення: «Вашій картці загрожує блокування. Перейдіть за цим посиланням для підтвердження». Клік — і захист зламано; користувач опиняється на мобільній версії підробленого сайту банку, де вводить свої дані. Це приклад того, як онлайн-атака може починатися з простого SMS.

Vishing (голосовий фішинг)

Шахраї дзвонять нібито зі служби безпеки банку або державного органу та просять для захисту даних користувача продиктувати код з SMS або PIN-код карти. Ніби «для перевірки транзакції». Після цього гроші можуть зникнути без сліду.

Соцмережевий фішинг

В Інстаграм, Фейсбук або Telegram з’являється приваблива пропозиція: розіграш гаджета, безкоштовний курс або ексклюзивна знижка. Щоб взяти участь потрібно перейти на зовнішній сайт і зареєструватися. Це приклад того, як повідомлення у соцмережах перетворюються на фішингову атаку, а користувачі стають жертвами шахраїв.

Malvertising

На популярних новинних або розважальних сайтах інколи з’являються шкідливі шахрайські банери. Наприклад: «Перевірка безпеки вашого ПК». Після кліку можна потрапити на ресурс, що маскується під антивірусну утиліту, де спонукають заплатити за «ліцензію». Цей вид фішингу використовує рекламні мережі для розповсюдження шкідливих посилань.

DNS-спуфінг

Користувач вводить в інтернет-браузері правильну адресу банку, але через змінену DNS-запис в інтернеті потрапляє на фейковий сайт. Найнеприємніше, що можна навіть не помітити підміни до вводу своїх даних. Це технічний приклад складної фішингової атаки.

У кожному з цих видів фішингу застосовується поєднання психологічного тиску (терміновість, обіцянки виграшу) і технічних прийомів (маскування домену, клони інтерфейсу). Знання цих ознак допоможе вчасно розпізнати загрозу і не стати жертвою шахраїв.

Статистика фішингових атак в інтернеті

За даними Anti-Phishing Working Group, у IV кварталі 2024 року було зафіксовано 989 123 фішингові атаки в інтернеті, що на 12% більше, ніж у попередньому кварталі. І на 13% більше, ніж у II кварталі 2024 року. У I кварталі APWG нарахувала 963 994 інциденти, при цьому сектор соціальних мереж (Інстаграм, Фейсбук тощо) залишався найпопулярнішою ціллю (37,4% атак), а сегмент SaaS/Webmail-послуг — другим за активністю атак (21%).

За даними фахівців JumpCloud, щодня шахраї розсилають близько 3,4 млрд фішингових листів, кожен з яких може стати «гачком» для користувача. При цьому, згідно зі статтею CONTROL D, 91% кібератак починаються саме з фішингового листа, а понад 90% шкідливого ПЗ потрапляє до жертви через пошту. Варто відзначити також, що згідно з дослідженням Hoxhant, 74% успішних атак стаються через людську помилку — необачний клік чи введення даних на підробленому ресурсі.

Реальність всієї статистики атак доводить показовий кейс, який освітлював The Guardian. Ще у 2013–2015 роках шахраї вивели понад $100 млн із рахунків Facebook і Google, підробивши електронні листи від імені тайванської компанії-постачальника Quanta Computer. Обидві компанії змогли повернути більшість коштів, але інцидент довів: навіть техногіганти вразливі до бізнес-фішингу.

Способи визначення фішингового сайту

Перед тим, як вводити будь-які персональні дані на сайті, варто переконатися, що це справді офіційний ресурс, а не на його майстерно замаскована копія. Розглянемо, як це перевірити власноруч, які онлайн-інструменти підключити і чому подвійний підхід рятує від фішингових пасток.

Ручна перевірка фішингових сайтів

1. Спочатку потрібно придивитися до адреси в браузері. У справжніх сайтів домен зазвичай короткий, без зайвих слів, дефісів чи незвичних закінчень на кшталт .info чи .xyz. Якщо ж є щось як, наприклад, login.bank-secure.xyz або yourbank.com.club – це привід насторожитися.
2. Потім потрібно клікнути по «замку» біля URL. Там видно, хто видав SSL-сертифікат і до коли він дійсний. Якщо сертифікат відомий (наприклад, Let’s Encrypt чи DigiCert) і в ньому зазначено назву компанії (EV SSL), – це хороший знак. Повна відсутність сертифіката або дивний видавець – дуже підозріла ознака.
3. Переглянути саму сторінку. Офіційний сервіс надає розгорнуті контакти: фізичну адресу, робочі телефони, реальну електронну пошту та докладну політику конфіденційності з юридичними реквізитами. Якщо ж «Контакти» – це порожня форма або там взагалі нічого немає – тут точно щось не так.
4. Важлива наявність грамотних текстів й закликів до дії. Фішингові сайти люблять тиснути емоційно: «Ваш акаунт заблоковано», «Терміново оновіть пароль!». Офіційні компанії рідко формулюють повідомлення з криком і помилками. Це ще одна ознака.
5. Не зайвим буде заглянути в WHOIS: сервіси на кшталт whois.com покажуть дату реєстрації домену та ім’я (чи приховані дані) його власника. Якщо сайт створено кілька тижнів тому, а власник захований через privacy-сервіс, це класична ознака недобросовісності.
6. І наостанок – трохи технічного: переглянути вихідний код сторінки (Ctrl+U). Якщо бачите підключення скриптів із дивних адрес, приховані iframes або зашифрований JavaScript, який неможливо прочитати, краще триматися подалі. Це простий приклад глибшої перевірки.

Сервіси для перевірки сайтів

Щоб не покладатися лише на інтуїцію, можна скористатися перевіреними онлайн-інструментами.

• VirusTotal дозволяє вставити будь-який URL і миттєво просканувати його десятками антивірусних баз і чорних списків.
• Google Safe Browsing виведе звіт про репутацію домену в глобальній мережі – чи був він помічений у розповсюдженні шкідливого ПЗ або фішингу.
• PhishTank працює як своєрідний «народний реєстр»: волонтери додають і верифікують підозрілі сайти, тож одного погляду на їх базу часто буває достатньо.
• URLVoid доповнить картину аналізом віку домену, хостингу та згадок у різних чорних списках.

Окремо варто встановити розширення для браузера (наприклад, Netcraft Extension чи Avira Browser Safety). Вони автоматично блокують або попереджають про відомі фішингові ресурси ще до того, як сторінка завантажиться.

Наприклад поєднання перевірки WHOIS, аналізу вихідного коду та сканування на VirusTotal допомогло одній компанії вчасно виявити та заблокувати атаку на свій сайт. Вид цієї методики — комплексний; лише так можна стати не жертвою, а активним учасником власного захисту в інтернеті.

Як діяти при переході за фішинговим посиланням?

За умови випадкового переходу за фішинговим посиланням в інтернеті, першою реакцією має стати негайне закриття вкладки чи вікна браузера, щоб перервати будь-які фонові процеси та скрипти. Важливо утриматися від введення будь-яких даних — логінів, паролів або реквізитів картки — навіть якщо сторінка продовжує завантажуватися. Після цього слід запустити повне антивірусне сканування пристрою, щоб виявити й нейтралізувати можливе шкідливе програмне забезпечення з інтернету. Якщо дані були введені, необхідно терміново змінити паролі на всіх постраждалих акаунтах і повідомити службу безпеки відповідного банку чи компанії про інцидент.

Як захиститися від фішингу?

Щоб убезпечити себе від фішингових атак у майбутньому, варто:

• активувати двофакторну аутентифікацію на всіх сервісах;
• користуватися унікальними паролями;
• перевіряти дійсність SSL-сертифіката та коректність домену перед введенням будь-якої конфіденційної інформації.

Додатковим рівнем захисту стане сучасний антивірус із модулем інтернет-захисту, який попереджатиме про підозрілі сторінки в режимі реального часу. А також регулярне оновлення знань про нові схеми фішингу й обмін цим досвідом з колегами та друзями.

Як позбутися фішингового лінка?

Якщо фішингове посилання все ж опинилося в пошті або месенджері, його слід одразу видалити, а браузер – очистити від кешу та історії переглядів. Після таких дій ризик подальшої взаємодії із шкідливим ресурсом мінімізується, а комбінування своєчасної реакції з профілактичними налаштуваннями забезпечить надійний захист даних і фінансів.

Для зручності наведемо стислий перелік ключових кроків, щоб у разі фішингової загрози діяти швидко та послідовно.

Висновки

Інтернет-фішинг залишається однією з найпотужніших і наймасовіших загроз сучасного онлайн-простору, адже поєднує психологічні маніпуляції та технічні прийоми. Від окремого фішинг-посилання до глобальних malvertising-кампаній, шахраї постійно вигадують нові способи обдурити користувача та викрасти його конфіденційну інформацію. Однак отримані знання про механізм роботи фішингових схем, вміння розпізнавати підозрілі URL і сайти, а також регулярне застосування багаторівневої перевірки (ручна інспекція домену, SSL-сертифіката, WHOIS-даних, аналіз коду й онлайн-сервіси) створюють надійний «щит» проти таких атак.

Для активних користувачів мережі вкрай важливо подбати про свій захист та дотримуватися рекомендацій щодо кібербезпеки. Це зробить перебування в інтернеті безпечнішим і дозволить залишатися на крок попереду шахраїв.

Сергій Іванченко

CEO

Сторінка автора